Клініко-діагностична лабораторія

Місцезнаходження:
 головний корпус
кабінети № з17 (III поверх);
контактний телефон: 725-55-5з

Клініко-діагностична лабораторія (КДЛ) є невід’ємним та одним з найважливіших структурних підрозділів КНП «Міська поліклініка №20» ХМР.

Основною функцією КДЛ є забеспечення діагностичного процесу. Дослідження, що виконуються фахівцями  лабораторії, грають важливу роль у постановці та уточненні діагнозів пацієнтам, які хворим, які звертаються  за медичною допомогою, виявленні початкових форм захворювань у пациєнтів під час проходження первинних медогляди у медзакладі, а також для контролю процесу лікування.

Діяльність лабораторії відповідає критеріям атестації й атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду згідно з галуззю атестації 09.12.2015 на термін 4 роки.

КДЛ укомплектована сучасним обладнанням: фотометрами, полуавтоматичними аналізаторами RT-9200 виробництва China, коагулометром CL-2000B виробництва China, а также сучасними потужними бінокулярними мікроскопами, що дає змогу отримувати якісні результати досліджень.

До складу КДЛ входять гематологічний, загальноклінічний та біохімічний відділи.

Якість досліджень забезпечується вибором сертифікованих реагентів, постійним проведенням внутрішньолабораторного контролю якості,  участю у зовнішньому контролі якості лабораторних досліджень та високим професіоналізмом, сумлінним ставленням до своєї праці колективу співробітників лабораторії.

Їх професіоналізм підтверджений лікарськими категоріями та стажем роботи фахівців.

Завідувач КДЛ – Локшина Марія Григорівна, лікар-лаборант вищої кваліфікаційної категорії, стаж роботи – 47 років.

Лікарі-лаборанти мають першу кваліфікаційну категорію, їхній стаж роботи складає більш 20 років.

Фельдшера-лаборанти мають вищі та перші кваліфікаційні категорії, стаж роботи – більш 20 років.

ПЕРЕЛІК МЕТОДІВ КЛІНІЧНИХ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ КНП «МІСЬКА ПОЛІКЛІНІКА № 20» ХМР

I. ГЕМАТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

  1. Підрахунок кількості еритроцитів в 1 л крові за допомогою камери.
  2. Підрахунок кількості лейкоцитів в 1 л крові за допомогою камери.
  3. Визначення швидкості осідання ерітроцитів (ШОЕ) мікрометодом Панченкова.
  4. Визначення кількості ретикулоцитів після фарбування їх азуром II безпосередньо на склі.
  5. Визначення гемоглобіну крові геміглобінцієнідним методом з застосуванням ацетонціангидрина.
  6. Підрахунок кількості тромбоцитів в 1 л крові за допомогою камери.
  7. Морфологічне дослідження формених елементів крові з диференційним підрахунком лейкоцитарної формули.
  8. Визначення тривалості кровотечі методом Дюка.
  9. Визначення часу сгортання крові.
  10. Мікроскопічні дослідження мазка та товстої краплі на малярійні плазмодії.
  11. Мікроскопія та визначення кількості еритроцитів з базофільною зернистістю в пофарбованих мазках.

II. ЗАГАЛЬНОКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

  1. Визначення рН сечі за допомогою індикаторного паперу.
  2. Визначення питомої ваги сечі. .
  3. Якісна реакція на присутність цукру в сечі за допомогою індикаторного паперу «Глюкотест».
  4. Визначення глюкози в сечі глюкозооксидазним методом.
  5. Якісна проба із сульфосаліциловою кислотою на білок у сечі.
  6. Кількісне визначення білка у сечі за помутненням, що утворюється при додаванні сульфосаліцілової кислоти.
  7. Виявлення кетонових тіл у сечі за допомогою експрес-тестів.
  8. Якісна проба на білірубін за реакцією зі спиртовим розчином йоду (проба Розіна).
  9. Кількісне дослідження формених елементів в 1 мл сечі за методом Нечипоренко.
  10. Проба по Зимницькому.
  11. Мікроскопічне дослідження осаду сечі.
  12. Виявлення найпростіших кишок в калі методом нативного мазку з розчином Люголя.
  13. Виявлення яєць гельминтів в калі методом товстого мазку (метод Като).
  14. Виявлення лічинок гельмінтів в калі (метод Бермана)..
  15. Виявлення яєць гельминтів в калі методом збагачення.
  16. Виявлення яєць гельминтів в періанально-кутніх зіскрібах з використанням дерев‘яного шпателя.
  17. Виявлення гонококів у досліджуваному матеріалі, забарвленому метиленовим синім.
  18. Виявлення гонококів у досліджуваному матеріалі, забарвленому за модифікованим методом Грама.
  19. Виявлення піхвової трихомонади в досліджуваному матеріалі, забарвленому метиленовим синім.
  20. Виявлення піхвової трихомонади в досліджуваному матеріалі, забарвленому за методом Романовського-Гімзи.
  21. Дослідження харкотиння: фізичні властивості.
  22. Дослідження харкотиння: мікроскопія.
  23. Бактеріоскопічне дослідження харкотиння на мікобактерії туберкульозу.
  24. Дослідження калу: фізичні властивості, мікроскопічне дослідження.
  25. Якісна проба на присутність крові у калі.
  26. Дослідження соку присечнику (загальні властивості, мікроскопічне дослідження.
  27. Дослідження насінної рідини.
  28. Цитологічне дослідження різних біоматеріалів на елементи злоякісних новотворів.

III. БІОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

  1. Визначення активності аланінамінотрансферази у сироватці крові кінетичним методом.
  2. Визначення активності аспартатамінотрансферази (АсАТ) у сироватці крові кінетичним методом.
  3. Визначення активності лужної фосфатази у сироватці крові кінетичним методом.
  4. Визначення активності Yглютамілтранспептідази у сироватці крові кінетичним методом.
  5. Визначення концентрації загального білірубіну у сироватці крові методом Ієндрашика.
  6. Визначення бета-ліпопротеідів в сироватці крові турбіди-метричним методом.
  7. Визначення глюкози в цільній крові, сироватці крові глюкозооксидазним методом.
  8. Визначення холестерину у сироватці крові ферментативним методом.
  9. Визначення сечовини у сироватці крові кінетичним методом.
  10. Визначення креатинину у сироватці крові кінетичним методом.
  11. Визначення сечової кислоти у сироватці крові колориметричним методом.
  12. Визначення загального білку у сироватці крові біуретовим методом.
  13. Визначення співвідношення білкових фракцій у сироватці крові людини.
  14. Визначення протромбінового часу (ПЧ), протромбінового індексу (ПІ), протромбіна по Квіку, МНВ
  15. Визначення фібриногена у плазмі ваговим методом.
  16. Визначення активованого парціального тромбопластинового часу (АПТЧ) або АЧТЧ) у плазмі.
  17. Визначення тромбинового часу у плазмі.
  18. Визначення МНВ.
  19. Етаноловий тест за Годалом з співавторами у модифікації В.Г.Личава.

Гематологічні дослідження дозволяють виявити запальні хвороби, алергічні стани, новоутворення кроветворної системи і, головне –  діагностувати хворобу на ранній стадії її розвитку. Висновок гематолога за результатами мікроскопії мазку крові є вагомим у складних діагностичних випадках.

Загальноклінічні дослідження: клінічний анализ сечі є вагомим для діагностики захворювань нирок та сечовивідних шляхів. Результати аналізів дають можливість оцінити стан захворювання та эфективність лікування.

Аналіз мокротиння дозволяє передчасно оцінити стан бронхів та легень, а також виявити наявність кислотостійких бактерій туберкульозу.

Копрограма є доповненням до діагностики при обстеженні хворих з захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Цитологичні дослідження допомогають виявити онкологічні захворювання різних органів на ранніх стадіях і в найкоротші терміни.

 

 

 

Show Buttons
http://20pol.city.kharkov.ua/?feed=rss2
http://instagram.com
Hide Buttons