Місцезнаходження:

головний корпус поліклініки
пр. Героїв Харкова, 179
кабінет № 317 (III поверх);
контактний телефон: 725-55-53

Клініко-діагностична лабораторія (КДЛ) є невід’ємним та одним з найбільш затребуваних структурних підрозділів КНП «Міська поліклініка №20» ХМР.

Завідувач КДЛ – Локшина Марія Григорівна, лікар-лаборант вищої кваліфікаційної категорії, стаж роботи за фахом – 50 років.

У штаті лабораторії 5 досвідчених фельдшерів-лаборантів, які мають вищі та перші кваліфікаційні категорії й суттєвий стаж роботи за фахом – більше 20 років, медичний реєстратор та молодша медична сестра.

Основною функцією КДЛ є забезпечення діагностичного процесу. Дослідження, що виконуються фахівцями  лабораторії, грають важливу роль у постановці та уточненні діагнозів пацієнтам, які звертаються  за медичною допомогою, виявленні початкових форм захворювань у пацієнтів під час проходження первинних медоглядів у медзакладі, а також для контролю процесу лікування.

Діяльність лабораторії відповідає критеріям атестації й атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду згідно з галуззю атестації 09.12.2020 на термін, що складає 4 роки.

КДЛ укомплектована сучасним медобладнанням, що дає змогу отримувати якісні результати досліджень. У арсеналі медпрацівників: автоматичний гематологічний аналізаторо LabAnalyt-5160 виробництва China, фотометри, напівавтоматичні біохімічні аналізатори RT-9200 та LabAnalyt-880 виробництва China,  коагулометр CL-2000B виробництва China, а також сучасні центрифуги,  потужні бінокулярні мікроскопи тощо.

До складу КДЛ входять три відділи:

• гематологічний;
• загальноклінічний;
• біохімічний.

Якість досліджень забезпечується:

• вибором сертифікованих реагентів;
• постійним проведенням внутрішнього лабораторного контролю якості;
• участю в зовнішньому контролі якості лабораторних досліджень;
• високим рівнем професіоналізму, сумлінним ставленням до виконання службових обов’язків співробітників лабораторії.

ПЕРЕЛІК МЕТОДІВ КЛІНІЧНИХ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ КНП «МІСЬКА ПОЛІКЛІНІКА № 20» ХМР

I. ГЕМАТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Підрахунок кількості еритроцитів в 1 л крові за допомогою камери.
2. Підрахунок кількості лейкоцитів в 1 л крові за допомогою камери.
3. Визначення швидкості осідання ерітроцитів (ШОЕ) мікрометодом Панченкова.
4. Визначення кількості ретикулоцитів після фарбування їх азуром II безпосередньо на склі.
5. Визначення гемоглобіну крові геміглобінцієнідним методом з застосуванням ацетонціангидрина.
6. Підрахунок кількості тромбоцитів в 1 л крові за допомогою камери.
7. Морфологічне дослідження формених елементів крові з диференційним підрахунком лейкоцитарної формули.
8. Визначення тривалості кровотечі методом Дюка.
9. Визначення часу сгортання крові.
10. Мікроскопічні дослідження мазка та товстої краплі на малярійні плазмодії.
11. Мікроскопія та визначення кількості еритроцитів з базофільною зернистістю в пофарбованих мазках.
12. Мікроскопія та визначення кількості ретикулоцитів в пофарбованих мазках крові.
13. Повний клінічний аналіз крові на автоматичному гематологічному аналізаторі.

II. ЗАГАЛЬНОКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Визначення рН сечі за допомогою індикаторного паперу.
2. Визначення питомої ваги сечі. .
3. Якісна реакція на присутність цукру в сечі за допомогою індикаторного паперу «Глюкотест».
4. Визначення глюкози в сечі глюкозооксидазним методом.
5. Якісна проба із сульфосаліциловою кислотою на білок у сечі.
6. Кількісне визначення білка у сечі за помутненням, що утворюється при додаванні сульфосаліцілової кислоти.
7. Виявлення кетонових тіл у сечі за допомогою експрес-тестів.
8. Якісна проба на білірубін за реакцією зі спиртовим розчином йоду (проба Розіна).
9. Кількісне дослідження формених елементів в 1 мл сечі за методом Нечипоренко.
10. Проба по Зимницькому.
11. Мікроскопічне дослідження осаду сечі.
12. Цитологічне дослідження сечі.
13. Виявлення найпростіших кишок в калі методом нативного мазку з розчином Люголя.
14. Виявлення яєць гельминтів в калі методом товстого мазку (метод Като).
15. Виявлення лічинок гельмінтів в калі (метод Бермана)..
16. Виявлення яєць гельминтів в калі методом збагачення.
17. Виявлення яєць гельминтів в періанально-кутніх зіскрібах з використанням дерев‘яного шпателя.
18. Виявлення гонококів у досліджуваному матеріалі, забарвленому метиленовим синім.
19. Виявлення гонококів у досліджуваному матеріалі, забарвленому за модифікованим методом Грама.
20. Виявлення піхвової трихомонади в досліджуваному матеріалі, забарвленому метиленовим синім.
21. Виявлення піхвової трихомонади в досліджуваному матеріалі, забарвленому за методом Романовського-Гімзи.
22. Дослідження харкотиння: фізичні властивості.
23. Дослідження харкотиння: мікроскопія.
24. Бактеріоскопічне дослідження харкотиння на мікобактерії туберкульозу.
25. Дослідження калу: фізичні властивості, мікроскопічне дослідження.
26. Якісна проба на присутність крові у калі.
27. Дослідження соку присечнику (загальні властивості, мікроскопічне дослідження.
28. Дослідження насінної рідини.
29. Цитологічне дослідження різних біоматеріалів на елементи злоякісних новотворів.

III. БІОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Визначення активності аланінамінотрансферази у сироватці крові кінетичним методом.
2. Визначення активності аспартатамінотрансферази (АсАТ) у сироватці крові кінетичним методом.
3. Визначення активності лужної фосфатази у сироватці крові кінетичним методом.
4. Визначення активності Y–глютамілтранспептідази у сироватці крові кінетичним методом.
5. Визначення концентрації загального, прямого та непрямого білірубіну у сироватці крові колориметричкним методом .
6. Визначення бета-ліпопротеідів в сироватці крові турбідиметричним методом.
7. Визначення глюкози в цільній крові, сироватці крові глюкозооксидазним методом.
8. Визначення холестерину у сироватці крові ферментативним методом.
9. Визначення сечовини у сироватці крові кінетичним методом.
10. Визначення креатинину у сироватці крові кінетичним методом.
11. Визначення сечової кислоти у сироватці крові колориметричним методом.
12. Визначення загального білку у сироватці крові біуретовим методом.
13. Визначення співвідношення білкових фракцій у сироватці крові людини.
14. Визначенния тригліцеридів колориметричним методом.
15. Визначення ЛПВЩ колориметричним методом.
16. Визначення ЛПНЩ колориметричним методом.
17. Визначення С-реактивного білка латексним методом
18. Визначення ревмофактора латексним методом.
19. Визнсчення АСЛО латексним методом.
20. Вазначення кальцшю колориметричним методом
21. Визначення протромбінового часу (ПЧ), протромбінового індексу (ПІ), протромбіна по Квіку, МНВ
22. Визначення фібриногена у плазмі.
23. Визначення активованого парціального тромбопластинового часу (АПТЧ) або АЧТЧ) у плазмі.
24. Визначення тромбинового часу у плазмі.
25. Визначення МНВ.
26. Етаноловий тест за Годалом з співавторами у модифікації В.Г.Личава.
27. Визначення а-амілази кінетичним методом
28. Визначення заліза колориметричним методом
29. Визначення ферритину — турбі
30. Визначення трансферррину-турбі
31. Визначення залізозвязуючої здібності
32. Визначення магнію колориметричним методом
33. Визначення хлору колориметричним методом.

Гематологічні дослідження дозволяють виявити запальні хвороби, алергічні стани, новоутворення кроветворної системи, а головне –  діагностувати хворобу на ранній стадії її розвитку. Висновок гематолога за результатами мікроскопії мазку крові є вагомим у складних діагностичних випадках.

Загальноклінічні дослідження: клінічний анализ сечі є важливим для діагностики захворювань нирок та сечовивідних шляхів. Результати аналізів дають можливість оцінити стан захворювання та ефективність лікування.

Аналіз мокротиння дозволяє передчасно оцінити стан бронхів та легень, а також виявити наявність кислотостійких бактерій туберкульозу.

Копрограма є доповненням до діагностики при обстеженні хворих з захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Цитологичні дослідження допомагають виявити онкологічні захворювання різних органів на ранніх стадіях і в найкоротші терміни.