Щорічно 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією, який започаткований у 2009 році з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії, коли Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) ухвалили «Глобальний план дій з профілактики пневмонії».
Мета проведення цього Дня – звернути увагу на проблему пневмонії та пов’язану з нею високу смертність, а також активізувати заходи щодо своєчасного виявлення, лікування та профілактики цього захворювання. Тема Всесвітнього дня боротьби з пневмонією 2021 р.: «Кожен подих на рахунку».
За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає двоє малюків у світі. Пневмонія піддається профілактиці та лікуванню, але залишається основною причиною смерті дітей віком до 5 років у всьому світі. Пневмонія поширена повсюдно, але діти та сім’ї в Південній Азії та африканських країнах, розташованих на південь від пустелі Сахара, найбільше страждають від цієї хвороби. У сучасних умовах найбільшу небезпеку становить пневмонія, спричинена новою коронавірусною інфекцією COVID-19.
За даними статистики в м.Харкові за 9 міс. 2021 р. всього зареєстровано 21 980 випадків пневмонії серед населення (в 2020 р. – 9 385):
Пневмонія є однією з форм гострої респіраторної інфекції, що впливає на легені. Легені складаються з дрібних мішечків, які називають альвеолами, які при диханні у здорової людини наповнюються повітрям. При пневмонії альвеоли заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню. Для атипової пневмонії, а також нової коронавірусної інфекції (COVID-19) характерний фіброз легень. Це ускладнення, у якому легенева тканина замінюється сполучною, відбувається патологічне розростання сполучної тканини. Пневмонія, викликана новою коронавірусною інфекцією COVID-19 може призвести до тяжкого масованого (частіше двостороннього) ураження, що перешкоджає нормальному насиченню киснем крові, кисневому голодуванню тканин та органів.
Основними збудниками пневмонії є бактерії та віруси, рідше її викликають мікоплазми, гриби та паразити. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи та гемофільна паличка типу Б. Найпоширеніша причина вирусної пневмонії у дітей — респіраторно – синцитіальна вирусна інфекція (гостра вирусна хвороба з групи ГРВІ).
Існує чотири основні патогенетичні механізми розвитку пневмонії: вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми; аспірація секрету ротоглотки; гематогенне поширення мікроорганізмів із позалегеневого вогнища інфекції (наприклад, абсцес печінки); поширення інфекції внаслідок інфікування при проникаючих пораненнях грудної клітки.
Чинники ризику пневмонії численні – це тривале куріння, вік (діти до 5 років або особи старше 60 років), супутні захворювання (ВІЛ-інфекція, системні захворювання сполучної тканини, онкогематологічні хвороби), хронічні захворювання легень (хронічний бронхіт, емфізема легень, муковісцидоз), а також перевтома, хронічні стреси, недостатнє харчування, незадовільні комунально-побутові умови життя.
Симптоми. Прояви захворювання багато в чому залежать від збудника та об’єму ураження легеневої тканини. Однак практично для всіх видів пневмонії характерні загальні симптоми: різке підвищення температури (при гострій формі захворювання), кашель (у перші дні – сухий, потім стає вологим з виділенням мокротиння), біль у грудній клітці (на стороні пошкодженої легені), задишка (щобільше вогнище запалення, тим вона сильніша), слабкість і стомлюваність, головний біль, озноб. При пневмонії, викликаної короновірусною інфекцією, у хворого може бути нежить з втратою нюху, при цьому не буває чхання (на відміну від застуди та грипу).
Про тяжкість захворювання можна судити з таких симптомів пневмонії як: ступінь дихальної недостатності, вираженість явищ інтоксикації, декомпенсація супутніх захворювань та наявність ускладнень.
Найбільш поширені ускладнення пневмонії:
Для підтвердження діагнозу пневмонії необхідний огляд лікаря та проведення лабораторних та рентгенологічних досліджень. Лабораторна ПЛР-діагностика допоможе диференціювати пневмонію. Це важливо, оскільки вірусна та бактеріальна інфекція лікуються по-різному.
Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів може зашкодити здоров’ю пацієнта.
Профілактика пневмонії у дітей є одним із основних елементів глобальної стратегії зниження рівня дитячої смертності. Найбільш ефективним методом профілактики пневмонії визнано планову вакцинацію проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку.
Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає: імунізацію для дітей згідно з календарем вакцинації, для дорослих – щеплення проти СОVID-19, грипу; зміцнення імунітету; достатнє та збалансоване харчування; здоровий спосіб життя; регулярну фізичну активність на свіжому повітрі; дотримання правил особистої гігієни, адекватне лікування вірусних захворювань та бактеріальних інфекцій; якісне прибирання житла. Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.
У м. Харкові спеціалізована медична допомога дорослому населенню при пневмонії надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР розташованому за адресою: пр. Гагаріна 137-г (тел.725-07-00); допомога дитячому населенню надається в пульмонологічному відділенні КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня №1», розташованому за адресою: м. Харків, вул.Клочківська, 337-а (тел. 725-10-80).
КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»
Комунальне некомерційне підприємство "Міська поліклініка № 20" Харківської міської ради