ЛІКВІДУВАТИ НЕРІВНІСТЬ. ПОКІНЧИТИ ЗІ СНІДОМ. ПРИПИНИТИ ПАНДЕМІЮ

Щорічно 1 грудня відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятого у 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

Мета проведення цього Дня – закликати об’єднати зусилля людей з усього світу для підвищення інформованості про проблему ВІЛ/СНІДу та демонстрація міжнародної солідарності перед пандемією, а також як день пам’яті жертв цього захворювання. Тема Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2021 року: «Ліквідувати нерівність. Покінчити зі СНІДом. Припинити пандемію». ВООЗ і партнери роблять особливий наголос на тому, щоб ніхто не залишився поза увагою, вказуючи на посилення дисбалансу щодо доступу до основних послуг з ВІЛ. ВООЗ закликає світових лідерів та громадян 1 грудня 2021 р. закликати до боротьби з нерівністю та охоплення основними послугами з ВІЛ тих, хто їх не отримує.

   За даними ВООЗ, у 2020 р. у світі налічувалося 37,7 мільйонів ВІЛ-інфікованих, з яких 1,7 мільйона становили діти. Переважна більшість ВІЛ-інфікованих людей живе у країнах із низьким та середнім рівнем доходу. У 2020 р. від причин, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, померло 680 000 осіб та ще 1,5 мільйона людей заразилися ВІЛ. 73% дорослих ВІЛ-інфікованих приймали у 2020 р. антиретровірусну терапію (АРТ), розраховану на все життя.

   За даними КНП ХОР «Обласний клінічний центр профілактики та боротьби зі СНІДом» станом на 01.10.2021р. в області зареєстровано 525 ВІЛ-інфікованих громадян України та 1 іноземець (всього 526 осіб), у т.ч. серед вперше зареєстрованих інфікованих у поточному році – 60 серопозитивних дітей (2020 р. – 53 дитини). Статевий шлях зараження ВІЛ у звітному періоді становить 44,3%, парентеральним шляхом через введення наркотичних речовин інфікувалося 44,3% (2020 р. – 43.6% статевий, 46,6% – парентеральний).

   Діагноз СНІД у поточному році встановлено 127 хворим (2020 р. – 144 особи).

   За 9 міс. 2021 р. померло 99 хворих на СНІД, у т.ч. від СНІДу – 61 особа (2020 р. від СНІДу – 47 осіб).

   Загалом станом на 01.10.2021 р. під диспансерним наглядом у Харківській області перебувають 5 670 громадян України та 28 іноземців. Найбільш високі показники поширеності ВІЛ – інфекції в області спостерігаються у Лозівському районі – 343 особи, Балаклійському – 321 особа, Харківському – 301 особа, Первомайському – 154 особи.

   Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) – ретровірус з роду лентивірусів, що викликає повільно прогресуюче захворювання – ВІЛ-інфекцію. Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) вражає імунну систему та послаблює захист від багатьох інфекцій та деяких типів раку, з якими може впоратися імунітет здорової людини. Імунна функція зазвичай вимірюється числом клітин CD4. Найпізнішою стадією ВІЛ-інфекції є синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який у деяких людей за відсутності лікування може розвинутись через багато років.

   Симптоми ВІЛ залежить від стадії інфекції. Протягом кількох перших місяців люди з ВІЛ найбільш заразні, але багато хто з них дізнається про свій статус пізніше. Протягом кількох перших тижнів після інфікування у людей може не з’являтися жодних симптомів або розвинутись грипоподібна хвороба, включаючи лихоманку, головний біль, висипання або біль у горлі. У міру ослаблення імунної системи у інфікованої людини можуть з’явитися опухлі лімфовузли, втрата ваги, пропасниця, діарея, кашель. За відсутності лікування може розвинутись туберкульоз, криптококовий менінгіт, важкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми та саркома Капоші.

   ВІЛ може передаватися через рідини організму інфікованих людей: кров, грудне молоко, насіннєва рідина та вагінальні виділення. При звичайних повсякденних контактах, таких як поцілунки, обійми та потиск рук, при спільному користуванні особистими предметами та вживанні продуктів харчування або води передача інфекції не відбувається.

   Шляхи передачі ВІЛ: від матері дитині під час вагітності, пологів та грудного вигодовування; при незахищеному статевому акті (вагінальному чи анальному) або при оральному сексі з інфікованою людиною; при переливанні зараженої крові або продуктів крові або трансплантації зараженої тканини; при загальному користуванні зараженим ін’єкційним обладнанням (голками, шприцами) та розчинами чи обладнанням для нанесення татуювань; при використанні зараженого хірургічного обладнання та інших гострих інструментів.

   Фактори ризику. Моделі поведінки та умови, що підвищують ризик зараження людей на ВІЛ, включають: незахищений анальний або вагінальний секс; наявність іншої інфекції, що передається статевим шляхом (сифіліс, герпес, хламідіоз, гонорея, бактеріальний вагіноз); спільне користування зараженими голками, шприцами та іншим ін’єкційним обладнанням та розчинами наркотиків при вживанні ін’єкційних наркотиків; небезпечні ін’єкції, переливання крові, пересадки тканин, медичні процедури, що включають нестерильні розрізи або проколювання; випадкові травми від уколу голкою, зокрема серед працівників охорони здоров’я.

   Діагностика. ВІЛ піддається діагностиці за допомогою експрес-тестів, які дозволяють отримати результат протягом кількох хвилин. Людям із позитивним результатом тестування необхідно обов’язково звернутися до закладів охорони здоров’я для підтвердження тестування.

   Важливо знати,  що після інфікування у більшості людей антитіла до ВІЛ виробляються протягом 28 днів. Період, протягом якого антитіла до ВІЛ не виробляються у достатній кількості для виявлення за допомогою стандартних тестів, симптоми не виявляються, а передача ВІЛ вже можлива,  називається «серонегативним вікном».

В цей час, після інфікування, можлива передача ВІЛ сексуальному партнеру або партнеру прийому наркотиків; можлива також передача ВІЛ-інфекції вагітним жінкам дітям під час вагітності або в період грудного вигодовування.

   Лікування ВІЛ-інфекції полягає у прийомі антиретровірусної терапії (АРТ). Ранній доступ до АРТ та надання підтримки для проведення терапії мають вирішальне значення для покращення стану здоров’я людей з ВІЛ, але також для запобігання передачі ВІЛ-інфекції. Важливо, що ВІЛ-позитивні особи з вірусною супресією, які отримують антиретровірусну терапію (АРТ), не передають ВІЛ-інфекції своїм сексуальним партнерам. За відсутності прийому терапії прогресуюча ВІЛ-інфекція здатна призвести до опортуністичних захворювань.

   Основні підходи до профілактики ВІЛ включають: використання чоловічих і жіночих презервативів; тестування на ВІЛ та інфекції, що передається статевим шляхом та консультування; тестування на туберкульоз, консультування та направлення на лікування; добровільне медичне чоловіче обрізання; використання антиретровірусних (АРВ) препаратів у профілактичних цілях; зменшення шкоди споживачам ін’єкційних наркотиків; ліквідація передачі ВІЛ-інфекції від матері.

   У м. Харкові кваліфікована медична допомога, а також консультації з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу надаються у КНП ХОР «Обласний клінічний центр профілактики та боротьби зі СНІДом» за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 6 (тел. 392-09-08).

 КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»

Follow us on Social Media