Skip to main content

ОТРУЙНІ ЗМІЇ ХАРКІВЩИНИ: ЩО РОБИТИ ПРИ ЗУСТРІЧІ І ЧИМ ЗАГРОЖУЄ УКУС?

26 Серпня 2018 року

У розпал дачного сезону і активного відпочинку на природі харків’яни все частіше розповідають про зустрічі зі зміями. Однак спонтанність зустрічі і відсутність необхідних знань не дають можливості зрозуміти, що це за змія і чи становить вона загрозу.

Крім нешкідливих вужів двох видів і мідянок, у нашому регіоні живуть два види отруйних змій – східна степова гадюка і гадюка Нікольського. Причому, обидва наших виду гадюк занесені до Червоної книги, але з різним статусом. Степова гадюка нині в Харківській області зустрічається дуже рідко. А ось гадюка Нікольського добре відома для лісових угідь Краснокутського, Харківського, Дергачівського, Чугуївського та Зміївського районів, є вона і в інших районах Північної частини області. У свій час її навіть пропонували назвати лісостеповою гадюкою. Саме в Харківській області, вона вперше була описана як нова форма гадюки, яку назвали на честь нашого земляка А.М. Нікольського (1858-1942 рр.). Він багато років працював в Харківському університеті, де описав ряд нових видів амфібій і рептилій, залишив глибокий слід у вітчизняній герпетологічне науці. 

Тепер коротко викладемо, що відомо про змій нашого регіону. У Харківській області мешкає п’ять видів змій, «за компанію» слід згадати безногу ящірку – веретениця.

Звичайний вуж. Завдяки помітним плямам на голові – жовтого або оранжевого кольору, досить відомий. Він харчується жабами та іншими безхвостими амфібіями. Тому його частіше бачать біля різних водойм. По сусідству, в деяких місцях можна зустріти його південного родича – водяного вужа. Це змія-рибалка, що харчується дрібною рибкою, хоча не відмовиться і від зустрічі жаби. У нього немає плям, як у звичайного вужа.

У степових балках і на лісових галявинах, рідше – на луках річкових долин зустрічається мідянка. Ця неотруйна змія харчується ящірками та молоддю інших видів змій. Може поїдати навіть дитинчат гадюк! Часто годується дрібними дитинчатами мишей і полівок, яких знаходить в норах. Як рідкісний вид вона занесена в Червону книгу України.

Веретениця – це лісова змія і за межами лісів не зустрічається. Харчується вона земляними хробаками, слимаками і личинками комах, яких знаходить в лісовій підстилці.

Якщо гадюка степова має сірувате забарвлення різних відтінків з явно вираженою зиґзаґоподібної смугою вздовж хребта, то більша гадюка Нікольського буває тільки чорною. Степова гадюка харчується великими комахами, ящірками і дрібними гризунами. Гадюка Нікольського – лісовий вид, часто зустрічається на узліссях, годується переважно дрібними гризунами, рідше поїдає пташенят птахів, які гніздяться на землі та дитинчат бурих наземних жаб.

Можна зустріти інформацію, що змій стає все більше і нам загрожує їх нашестя. Це, звичайно, не так. Просто в останні десятиліття величезні території природних угідь були відведені під дачі, великі ділянки узбережжя різних водойм перетворені в місця масового відпочинку, і змії мимоволі виявилися в безпосередній близькості від людей.

Будь-які змії нашої фауни можуть кусатися тільки в порядку самозахисту! Захоплені зненацька, змії сичать, це загрозливий сигнал, щоб їх залишили в спокої. Тому при зустрічі не треба намагатися ловити або вбивати. Дайте змії можливість швидше сховатися або просто обійдіть. Гнатися за вами вона не стане ні за яких обставин.

Крім того, у лісі на очі частіше трапляються безногі ящірки веретениці, яких помилково називають мідянками. Саме цих повільних створінь найчастіше і вбивають. Нещасні випадки часто відбуваються, коли в густій ​​траві або чагарнику наступають на непомічену гадюку або ненароком притискають її рукою. З цієї причини для будь-яких прогулянок на природі необхідно надягати довгі штани і досить щільне взуття. Пам’ятайте, у ліс і степ в шортах і босоніжках не ходять! При зборі ягід і грибів не можна наосліп шукати щось у траві. Цих заходів цілком достатньо, щоб уникнути неприємностей.

Але змію можна зустріти і на власній дачній ділянці. Уникнути такої зустрічі допоможе регулярний викосив трави, боротьба з гризунами, якими харчуються змії, а їх нори використовуються в якості сховищ. На території дачних масивів і місць масового відпочинку не повинно бути ніяких сміттєзвалищ. На дачних ділянках і на території пансіонатів не допускати нічого, що змії могли б використовувати в якості тимчасових притулків, як-то дровітні на землі, купи будівельного мотлоху або спиляних гілок з рослинної дрантям.

Що робити, якщо укус все-таки стався? Перш за все, слід уважно оглянути місце укусу. Слід укусу неотруйних змій зазвичай нагадує поверхневі подряпини. У гадюк два довгих ядопровідні зубb, які досить глибоко встромлюють в шкіру. Після чого дуже швидко виникають хворобливі відчуття, укушене місце починає розпухати і виникає набряк. 

При укусі, перш за все, необхідно не панікувати і терміново викликати швидку допомогу. Чекаючи медиків, слід покласти потерпілого у тінь забезпечити йому великий об’єм пиття (воду, сік, чай, каву). Оскільки на місці укусу швидко розвивається набряк і кінцівка розпухає, її потрібно звільнити від тісного взуття або одягу, кільця та браслети зняти. Ні в якому разі не можна перетягувати постраждалу кінцівку ременем або мотузкою.

На закінчення згадаємо наших вірних друзів – собак. Мисливські лайки і вівчарки рідко піддаються укусам гадюк і у цих собак зазвичай високий рівень опірності організму. Проте, і для них необхідно вжити заходи надання першої допомоги: невідкладно звернутися до ветеринарної клініки.

Джерело: cайт Харківського зоопарку